Прокуратура вважає, що «Київенерго» Ахметова привласнило кошти на інвестпрограмі

Прокуратура вважає, що «Київенерго» Ахметова привласнило кошти на інвестпрограмі

Як пишуть Наші Гроші київська міська прокуратура №6 підозрює посадовців АТ «К.ЕНЕРГО» (колишня назва – ПАТ «Кївенерго») в привласненні коштів, які передбачені структурою тарифу на електричну та теплову енергію, на суму 11, 46 млн грн.

Про це стало відомо з ухвали Печерського районного суду Києва, куди прокурор звернувся в рамках кримінального провадження № 42019101060000084 від 26.03.2019р.

Це перше звернення до суду в цій справі. Відомо, що інформація внесена до ЄРДР на підставі матеріалів Головного управління Служби безпеки України.

Слідство встановило, що заволодіння коштами відбулося через невиконання ПАТ «Київенерго» інвестиційної програми в 2013 році із реконструкції відкритої розподільчої установки (трансформаторної групи) енергоблоку № 1 на ТЕЦ-5 в столиці.

В клопотанні до суду було вказано, що неефективне використання коштів інвестиційних програм ПАТ «Київенерго», які передбачені затвердженою структурою тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, і нині «призводить до необґрунтованого завищення відповідних роздрібних тарифів для споживачів міста Києва та ескалації соціальної напруженості».

До суду прокурор не з’явився, подав клопотання про доступ та вилучення документів, які зберігають в офісі в м. Курахове Донецької області, щодо виконання інвестпрограми на столичній ТЕЦ-5. Суд клопотання задовольнив.

В 2001 році році КМДА уклала з «Київенерго» угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва. Було передано в оренду ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», тепломережі та необхідна інфраструктура. Договір після продовження закінчився в 2018 році. За даними програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», компанія виконала інвестпрограму тільки на 40%. Хоча кошти на її виконання закладалися в тарифи для споживачів. Тоді ж повідомили, що за розірвання договору оренди «Київенерго» заявило про необхідність їй компенсувати за модернізацію тепломереж 800-900 млн грн.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Захист активів від фраудаторних дій: визнання правочинів недійсними в межах справи про банкрутство

У сучасних умовах господарської діяльності процедура банкрутства дедалі частіше використовується не лише як механізм відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а й як інструмент виявлення та повернення активів, які були незаконно виведені напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.